Уже 19 років поспіль одне з найвпливовіших ділових видань світу Financial Times обирає найкращу бізнес-книгу року. Яка робота перемогла цього разу?
Зазвичай журі відзначає книги, які описують головні тенденції світового бізнесу в певний період. Саме тому раніше переможцями премії ставали автори книг про cвітову фінансову кризу 2008 року, підйом Китаю до статусу світової держави та про крах колись багатомільярдного біотехнологічного стартапу Theranos.
Проте у 2023 році, попри загальний інтерес до стрімкого розвитку штучного інтелекту та першого року роботи соцмережі X (колишній Twitter) на чолі з Ілоном Маском несподівано – уперше за 19 років премії – перемогла книга про менеджмент Right Kind of Wrong: Why Learning to Fail Can Teach Us to Thrive (“Правильний вид неправильного: чому навчання невдачам може навчити нас процвітати”) професорки Гарвардської школи бізнесу Емі Едмондсон.
За словами голови журі, редакторки FT Рули Халаф, книгу Едмондсон відзначили за “релевантність і насиченість важливими уроками для лідерів у всьому світі”.
У книзі Емі Едмондсон виокремлює три архетипи невдач: базову, складну та розумну. За її словами, розумні, хороші помилки приносять цінну нову інформацію, яку було б неможливо отримати іншим шляхом.
“Кожна людина недосконала та схильна помилятися. Питання в тому, як використати цю схильність, щоб створити життя сповнене безкінечного навчання”, – пише Едмондсон.
Вона також зазначає, що розумні помилки дуже важливі при розробці інноваційних речей. За її словами, успішні інноваційні продукти – це завжди результат висновків від помилок на шляху створення. Такі помилки допомагають запускати нові бізнес-моделі, розробляти нові ліки. Усі ці складні проєкти потребують методу проб і помилок для прогресу і досягнення мети, резюмує професорка.
Які ще книги претендували на премію?
- “Матеріальний світ: історія нашого минулого і майбутнього”. Ед Конвей досліджує походження та використання шести ключових мінералів, які є “основою сьогоднішнього життя”: піску, солі, заліза, міді, нафти і літію. “Вони допомогли нам створити нинішній світ і вони змінять наше майбутнє”, – пише Конвей.
Він зазначає, що ці мінерали перенесли людство з темних віків у сьогодення і зараз живлять комп’ютери і телефони, допомагають будувати офіси й будинки, створювати ліки, які рятують життя. Проте Конвей наголошує на екологічних проблемах та ризиках виснаження цих ресурсів, оскільки, за його словами, “більшість із нас сприймає їх як щось само собою зрозуміле”.
“У “Матеріальному світі” Ед Конвей мандрує світом – від найглибшої шахти Європи і заводів з виробництва чипів на Тайвані до моторошних зелених басейнів, де видобувають літій, – щоб відкрити світ, який ми рідко бачимо. Поки ми боремося із зміною клімату, енергетичними кризами та загрозою нових глобальних конфліктів, Конвей показує, чому ці речовини мають більше значення, ніж будь-коли раніше, і як прихована боротьба за контроль над ними формуватиме наше геополітичне майбутнє”, – описує книгу редакція FT.
- “Як робляться великі справи: дивовижні фактори, що стоять за кожним успішним проєктом, від ремонту до освоєння космосу”. У цій книзі Бент Флівб’єрг і Ден Гарднер досліджують, як мегапроєкти майже завжди виходять за рамки часу й бюджету, і показують, які уроки можна засвоїти з таких невдач та успіхів.
“Ніщо так не надихає, як велика ідея, що перетворюється на тріумфальну нову реальність. Згадайте, як iPod від Apple за одинадцять місяців пройшов шлях від проєкту з одним співробітником до надзвичайно успішного запуску продукту. Проте такі успіхи є винятком. Лондонська залізнична лінія Crossrail була реалізована із запізненням на п’ять років і перевищенням бюджету на мільярди фунтів.
Більш скромні починання – запуск малого бізнесу, організація конференції чи вчасне завершення робочого проєкту – теж часто зазнають невдачі. Автори шукають відповідь на питання, чому”, – описує книгу FT.
У своїй книзі Флівб’єрг і Гарднер діляться принципами, які допоможуть досягти успіху.
- Оцініть свої шанси. Якщо ви їх не знаєте, ви не виграєте.
- Плануйте повільно, дійте швидко. Швидкий перехід одразу до дій здається правильним, але це помилка.
- Почніть зі своєї мети, а потім визначте кроки для її досягнення.
- Знайдіть свій “конструктор Lego” – велике краще будувати з малого.
- Ви можете все.
- “Ілон Маск”. У біографії мільярдера американський журналіст і письменник, автор біографії Стіва Джобса Волтер Айзексон описує, як підприємець став настільки впливовим у виробництві електромобілів, сфері соцмереж та освоєнні космосу.
“Протягом двох років Айзексон мав безпрецедентний доступ до Маска. Він був його тінню, відвідував його зустрічі, ходив з ним по заводах і годинами брав інтерв’ю в нього, його сім’ї, друзів, колег та опонентів. Результатом стала відверта історія зсередини, наповнена дивовижними історіями тріумфів і потрясінь”, – так анонсували вихід книги організатори премії.
- “Червоний кобальт: як кров Конго живить наше життя”. Це книга-розслідування активіста Сіддхарта Кари. Він досліджує порушення прав людини в ДР Конго, які затьмарюють видобуток важливої сировини – кобальту.
“Кобальт – критично важливий компонент для сучасних літій-іонних акумуляторів, які живлять наші смартфони, планшети, ноутбуки та електромобілі. Приблизно 75% світових запасів кобальту видобуваються в Конго, дуже часто – селянами та дітьми в нелюдських умовах.
Мільярди людей у світі не можуть вести своє повсякденне життя, не звертаючи уваги на катастрофічну ситуацію з правами людини та навколишнім середовищем у Конго. Ми всі повинні бути небайдужими до того, що відбувається в Конго, тому що до цього причетні ми всі”, – пише Кара.
За словами експертів FT, “Червоний кобальт” – це перше викриття величезної шкоди, завданої населенню і довкіллю ДР Конго видобутком кобальту. Книга-розслідування базується на свідченнях конголезців.
- “Хвиля, що насувається: ШІ, влада і найбільша дилема 21 століття”. Співзасновник дослідницької лабораторії штучного інтелекту DeepMind Мустафа Сулейман разом з Майклом Бхаскаром попереджає про ризики майбутніх технологій – генеративного ШІ, синтетичної біології та квантових обчислень – і пояснює, як запобігти потенційним загрозам.
“Незабаром ми будемо жити в оточенні штучного інтелекту. Він організовуватиме наше життя, допомагатиме керувати бізнесом і надаватиме державні послуги. Ми будемо жити у світі принтерів ДНК, квантових комп’ютерів, автономної зброї і роботів-помічників. Ніхто до цього не готовий. Ця хвиля створить величезне процвітання, але водночас це загрожує світовій безпеці, основі глобального порядку”, – пише Сулейман.
“Список речей, які тривожать Сулеймана, довгий і частково взаємопов’язаний. ШІ може посилити дезінформацію і кібервійну в промислових масштабах, спрямовувати дрони проти цивільних об’єктів, призводити до масових економічних потрясінь і скорочення робочих місць.
Синтетична біологія може бути використана для створення смертоносних патогенів. Уряди здебільшого не розуміють цих загроз, не кажучи про підготовку суспільств до масштабів потрясінь. Утім, Сулейман визнає, що технологічна індустрія теж не приділила належної уваги побічній шкоді, яку завдає її продукція”, – описує книгу FT.
Попри великі ризики, автор книги проти гальмування розвитку ШІ. “Пересічний читач може зробити висновок, що нам слід призупинити розробку передових моделей ШІ, поки ми не будемо краще підготовлені. Зовсім ні! Навпаки, зупинка сама по собі означає катастрофу. Вирішення проблеми зміни клімату, підвищення рівня життя чи покращення освіти, очевидно, станеться лише тоді, коли нові технології будуть частиною цілісного пакета трансформації”, – стверджує він.
Сулейман рекомендує технологічним гігантам та університетам, які розвивають ШІ, більше займатися питанням безпеки. “Було б корисно докласти більше зусиль для очистки наборів даних, які використовуються для навчання моделей ШІ, від притаманних суспільству упереджень і зосередитися на коректності (здатності виправляти помилки) цих моделей”, – радить автор книги.
ШІ-індустрія, за його словами, також виграла б від зовнішніх експертів-аудиторів.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/01/2/708296/