Що таке крива Філіпса?
Крива Філіпса – це економічна концепція, яка показує зв’язок між рівнем безробіття та темпами інфляції. Ідея була вперше представлена економістом із Нової Зеландії Вільямом Філліпсом у 1958 році. Він дослідив, що у Великій Британії за 100 років (1861–1957) існував зворотний зв’язок між інфляцією і безробіттям: коли безробіття зменшувалося, рівень інфляції зростав, і навпаки.
Цей взаємозв’язок був зручним для урядів, які могли обирати між:
- низьким рівнем безробіття, але вищою інфляцією,
- або низькою інфляцією, але високим рівнем безробіття.
Як це працює?
Ідея досить проста: коли економіка зростає і компанії потребують більше працівників, рівень безробіття зменшується. Але тоді працівники починають вимагати вищих зарплат, що призводить до зростання витрат бізнесу. Це може спровокувати підвищення цін на товари та послуги — тобто інфляцію.
Навпаки, коли безробіття високе, люди менше витрачають, попит на товари падає, а з ним і ціни.
Чи працює крива Філіпса сьогодні?
На перший погляд, це звучить логічно. Але сучасна економіка не завжди підтверджує цей зв’язок. У 1970-х роках багато країн, включно зі США, стикнулися зі стагфляцією після нафтової кризи – одночасним високим рівнем безробіття (близько 9%) та інфляції (понад 10%). Це суперечило традиційній кривій Філіпса.
Сьогодні багато економістів вважають, що цей зв’язок діє лише у короткостроковій перспективі. У довгостроковій перспективі інші фактори, як-от технічний прогрес, глобалізація або монетарна політика центральних банків, можуть його розривати.
Джерела:
- Blanchard, O. (2017). “Macroeconomics”. Pearson.
- Samuelson, P., & Nordhaus, W. (2020). “Economics”. McGraw Hill.
