Податки
Чи замислювалися ви над тим, скільки податків ви сплачуєте? Адже ви це робите щодня, навіть не звертаючи на це увагу. Ви сплачуєте податки за шоколадку, бампер для вашого мобільного телефону та квиток до кінотеатру. Податки також відбирають у ваших батьків суттєву частину заробітної плати.
Які податки та збори існують в Україні?
| Податок | Ставка | Куди надходить | Хто платник |
|---|---|---|---|
| На доходи фізосіб | 18% | місцевий і державний бюджети | фізична особа, яка отримує дохід (за найманих працівників до бюджету перераховує роботодавець – податковий агент) |
| Військовий збір | 1,5% | державний бюджет | фізична особа, яка отримує дохід (за найманих працівників до бюджету перераховує роботодавець – податковий агент) |
| ЄСВ | 22% | Пенсійний фонд, фонди страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності і від нещасних випадків на виробництві | роботодавці (сплачується за конкретних осіб), фізичні особи-підприємці (за себе) |
| ПДВ | 20% | державний бюджет | покупець, а продавець товару та усі учасники виробничого ланцюжка перераховують суму до держ.бюджету як податкові агенти |
| На прибуток підприємства | 18% | державний бюджет і обласний бюджет | юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність на території України, у виключних випадках - і за її межами |
| Акцизи | залежно від товару | державний бюджет, додатково 5% на деякі товари до місцевого | покупці. Податковими агентами виступають виробники або імпортери підакцизних товарів (до державного бюджету), та, роздрібні торговці (до місцевого) |
| Екологічний податок | залежно від речовини | державний бюджет, спеціальний фонд місцевих бюджетів, обласний бюджет | суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадать господарську діяльність, бюджетні установи, тощо |
| Рента | різні | державний бюджет | суб’єкти господарювання |
| Земельний | 0,1-3% від нормативно-грошової оцінки вартості землі | місцевий бюджет | власники земельних ділянок і земельних часток, та постійні землекористувачі |
| Єдиний податок для ФОП | 1 група - 248,10 грн (залежить від прожиткового мінімуму) 2 група - 1300 грн (залежить від мін. зарплати) 3 група - 5% доходу або 3% + ПДВ | місцевий бюджет | фізична особа-підприємець, або юридичні особи на 3 групі |
| На нерухомість | залежно від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мін. зарплати (не може перевищувати 1,5% за 1 кв.м.) | місцевий бюджет | власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості: квартири/квартир понад 60 кв.м. // житлового будинку/будинків понад 120 кв.м // різних типів об’єктів нерухомості понад 180 кв.м. |
| Імпортне мито | як правило, у відсотках від митної вартості товарів та послуг | державний бюджет | кінцевий платник – покупець, імпортер перераховує до бюджету як податковий агент |
| Дрібні податки та збори (держмито при купівлі нерухомості та транспорту, збори до Пенсійного фонду з різних джерел, туристичний збір, тощо) | різні | місцевий або державний бюджет | залежно від податку |
Податки бувають прямими та непрямими. Саме непрямі податки ми сплачуємо щодня. Вони закладені в ціни товарів та послуг, так що чим більше ми купуємо, тим більше сплачуємо. Тому їх ще часто називають податками на споживання, в Україні це податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито. Вони не мають прямої прив’язки до доходів. Прямі податки сплачуються безпосередньо з доходу або майна (наприклад, податок на доходи фізичних осіб). Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування (зарплати, земельної ділянки, цінних паперів). Кінцевим платником є той, хто отримує дохід чи володіє майном.
Податки також можна поділити на державні та місцеві.
Давайте розберемося з українськими податками та зборами на прикладі сімейної пари дизайнерки Марини і власника СТО та автомеханіка Віталія.
На СТО Віталій виплачує зарплату працівникам. Нараховуючи автомеханіку Григорію зарплату 10 000 грн, він з цієї суми повинен заплатити 2200 ЄСВ (22%). 18% ПДФО та 1,5% військового збору – вираховуються з доходу Григорія, тому із сплачених Віталієм загалом 12 200 гривень, «на руки» Григорій отримає тільки 8 050. Віталій як роботодавець перераховує усі податки із зарплати Григорія, але фактичний платник податків – саме Григорій. Хоча ЄСВ фактично є податком, за його рахунок Григорію нараховується його майбутня пенсія. Окрім того, до ЄСВ входять «страхові» платежі до фонду соцстрахування, з якого сплачують лікарняні, та фонду захисту від безробіття, з якого Григорій, у разі звільнення за скороченням, зможе певний час отримувати допомогу.
Сам Віталій, як власник, отримує підприємницький дохід як фізична особа-підприємець (ФОП). Якщо його загальні надходження від продажу послуг та супутніх товарів не перевищують 5 млн. грн. на рік, він, як правило, обирає спрощену систему оподаткування та звітності, за якої особисто сплачує Єдиний податок 2 групи в сумі 20% від мінімальної зарплати, встановленої державою (на 2022 р. – 1 300 грн. на місяць), а також ЄСВ з мінімальної зарплати – відповідно, 1430 грн. Хоча це, в даному випадку, менше, ніж сплачує працівник Григорій, Віталій, як підприємець, ризикує, бо мусить сплачувати цей податок незалежно від того, чи має він доходи, чи отримує збитки. Він також не має жодних соціальних гарантій, отримуватиме тільки мінімальну пенсію, натомість відповідає усім своїм власним майном – наприклад, у разі накладання штрафу, або неможливості сплатити за своїми зобов’язаннями (в тому числі, і офіційну зарплату працівникам). Після виплати усім зарплати, Віталій вирішив відсвяткувати прибутковий місяць на СТО і придбав пляшку віскі за 2000 грн, за яку йому довелося сплатити акциз. Акцизний податок він заплатив і заправивши машину пальним. В обох випадках цей податок було включено в ціну, а перераховував його до бюджету продавець.
Марина також сьогодні отримала 30 000 грн за розробку дизайну промо продукції, але оскільки вона зареєстрована як платник ЄП (3 група), їй потрібно буде сплатити єдиний податок (5%) від цієї суми і ЄСВ. Відповідно, з кожним підняттям мінімальної зарплати, Марині і Віталію доводиться сплачувати більші суми ЄСВ. Дорогою додому Марина заскочила у магазин і купила собі сукню за 2400 грн. Зробивши це, вона сплатила податок на додану вартість (ПДВ), що складає 1/6 від повної ціни товару (400 грн). Тобто, ціна сукні (якщо уважніше роздивитися чек) складається з 2000 власне ціни товару плюс 20% ПДВ. Не залишились без податків і виробники сукні: їм довелося сплатити податок на прибуток і податки на зарплату працівників, а також земельний податок на територію, що її займає фабрика.
Ще Віталій та Марина планують поїздку на вихідні у Буковель, де їм потрібно буде сплатити туристичний збір, кошти з якого зараховуються до місцевого бюджету. Місцеві ради самостійно приймають рішення про його необхідність на території громади. Для українців він становить до 0,5% мінімальної заробітної плати, а для іноземців — до 5%.
Українці сплачують ще багато дрібних податків, зокрема при купівлі-продажу нерухомості чи транспортних засобів («державне мито» та «внески до Пенсійного фонду» — обидва у відсотках до вартості). У нас також є податок на нерухомість (за кожний додатковий метр понад 60 кв.м. для квартири і понад 120 кв. м. для будинку). Його ставка збільшується зі зростанням мінімальної зарплати, зараз це 90 грн за «зайвий метр».
Куди витрачаються податки?
Податки стягуються державою з юридичних і фізичних осіб для фінансування державних витрат.
Податок на додану вартість (ПДВ) – головний годувальник країни. З 1993 року він майже завжди мав найбільшу вагу в держбюджеті. ПДВ сплачують всі учасники виробничого та/або торгового ланцюжка. Виробники і посередники перекладають своє навантаження сплати ПДВ на наступного покупця в ланці, в кінці якої буде якраз споживач, йому, а точніше вам, ПДВ вже ніхто не повертає. Також безпосередньо на громадян припадає друга найбільша стаття доходів бюджету – податок на доходи з фізосіб (близько 25% всіх надходжень). Покупці є також кінцевими платниками акцизних податків та мит.
На що ж усі ці кошти витрачаються?
Цю інформацію зазвичай надає Державне Казначейство, але на час воєнного стану вона закрита. Проте, детальні дані за попередні роки можна знайти на сайті «Ціна держави» – http://old.cost.ua/budget/.
Більше чверті всіх коштів платників податків (включно з ЄСВ) було витрачено на пенсії, і ще 6,4% на соціальний захист – загалом майже третина від усіх державних витрат. Наступні дві категорії витрат – освіта (15,3%) та охорона здоров’я (9,4%) теж стосуються соціальної сфери. Проте, третя за обсягом стаття видатків – «Економічна діяльність» (більше 12%), до якої поряд з «великим будівництвом», здебільшого – транспортним (153,5 млрд., грн. або 7,2% усіх витрат) входять 18,7 млрд. грн. на сільське господарство, 4,7 млрд. грн. на паливно-енергетичний комплекс, та 80,5 млрд.грн. на інші галузі економіки – загалом майже 5% усіх грошей платників податків. Це приблизно стільки ж, скільки витрачається на весь державний апарат, і тільки трохи менше, ніж витрачалося на збройні сили до повномасштабної війни (5,7% усіх витрат).
При цьому, не усі ці витрати покриваються надходженнями: плановий дефіцит бюджету у 2021 р. мав скласти 307 млрд. грн., близько 14,5% усіх видатків, або 6% ВВП. Ці гроші планувалося, здебільшого, або позичити, збільшуючи таким чином державний борг (а відсотки за ним і без того склали 161,7 млрд. грн., або 7,6% усіх видатків), або надрукувати, що збільшує інфляцію, яка досягла 10%.
Для економічної стабільності, а ще більше для економічного зростання, важливим є контроль над державними витратами та дефіцитами. Без цього, для покриття бюджетних дір будуть підвищуватися податки, що може мати катастрофічні наслідки, особливо якщо економіка вже є слабкою. Високі податки зменшують виробничу активність, перешкоджають працевлаштуванню та інвестиціям, і заохочують марнотратне використання ресурсів. Натомість зниження податків, особливо високих, зазвичай збільшує стимул заробляти, виробляти і підвищувати ефективність використання ресурсів.