Монетаризм — економічна теорія, що підкреслює важливість грошової маси в економіці. Її засновник, Мілтон Фрідман, вважав, що надмірне збільшення грошової маси призводить до інфляції, оскільки більша кількість грошей в обігу зменшує їхню цінність. На противагу кейнсіанському підходу, який наголошує на фіскальній політиці (державних витратах і податках), монетаризм акцентує увагу на ролі центрального банку в управлінні грошовою масою.
Монетаристи вважають, що економічне зростання можливе за умов контролю стабільного темпу збільшення грошової маси. Наприклад, центральний банк може регулювати відсоткові ставки, тим самим впливаючи на обсяг кредитів та інвестицій в економіку. Монетаризм також стверджує, що намагатися стимулювати економіку через значне збільшення державних витрат або кредити — недоцільно, оскільки це викликає лише тимчасове зростання.
Монетарна політика, зосереджена на стабільності грошової маси, сприяє довгостроковій стабільності цін і стійкому економічному зростанню, тоді як різкі втручання можуть порушити баланс, призводячи до циклів економічних спадів та підйомів.
Джерело: Milton Friedman, “Money Mischief: Episodes in Monetary History”