Адам Сміт, славетний діяч шотландського Просвітництва і видатний економіст, описав принцип “невидимої руки”. Виявляється, усю глобальну економіку можна звести до двох акторів – покупця і продавця. І найкраще ця система працює тоді, коли продавець щиро дбає про інтереси покупця.
Сміт знав, наскільки складним є процес постачання товарів із різних куточків світу для задоволення потреб і бажань. Цей процес настільки складний, що навіть найсильніша держава не здатна ним керувати. Але він вважав, що це завдання під силу вільному ринку. Особливістю такого ринку є те, що торгівля та обмін є добровільними для всіх людей. У тебе є щось, що потрібно мені, а у мене є щось, що потрібно тобі. Отож, ми здійснюємо обмін і разом виграємо від такої співпраці.
Чи помічали ви, що коли йде дощ, ніби нізвідки з’являються продавці парасольок? А на пляжі можна без проблем знайти сонцезахисні окуляри та крем для засмаги. Адам Сміт пояснив чому: не через доброзичливість пивовара, мясника чи пекаря ми розраховуємо отримати свій обід, а через задоволення ними своїх інтересів. Справа не в їхньому почутті людяності, а в їхньому егоїзмі. Під егоїзмом Сміт розумів прагнення продавців заробляти гроші для утримання своїх сімей. Для цього вони виготовляють товари, які, на їхню думку, інші захочуть купити. Роблять вони це не за чиєюсь вказівкою, а тому що їм так найвигідніше.
Ціни, які ми готові платити, подають сигнали, котрі Сміт пояснив на прикладі пекаря, що випікає булочки. Якщо на булочки великий попит і їх швидко розкуповують, пекар може підняти на них ціну. Коли інші пекарі побачать попит і можливість заробити на ньому, вони теж почнуть пекти булочки. І це приведе в рух увесь ланцюжок постачання. Хлібороби побачать, що пекарі скуповують борошно, і почнуть вирощувати більше пшениці. Перевізники побачать можливість заробити на доставці пшениці пекарям, і тому куплять автівки і візьмуть на роботу водіїв. Отож, ми голосуємо своїми гаманцями. Кожна купівля – це сигнал. Зі збільшенням пропозиції конкуренція змушує ціну знижуватися. У відповідь пекарі печуть менше булочок і ситуація врівноважується автоматично. Усе це відбувається без втручання уряду. Ось так працює “невидима рука” Адама Сміта.
Дізнайтеся більше за посиланням: https://www.econfun.org/uk/video?id=the-invisible-hand